Страх уколів - у дорослих, у дітей

За даними ВООЗ, кожен п'ятий житель пострадянського простору відчуває страх перед уколом. Цифра значна, і дозволяє говорити про цілу групу розладів під назвою трипанофобия.

Трипанофобия у дорослих

Отже, страх уколів називається трипанофобией. Для когось ця тема здається смішною, і вони всіляко намагаються направити на адресу страждає цим розладом людини саркастичні випади. Насправді тема досить серйозна.

Етіологія трипанофобии розглядається в декількох ключах:

1. Соціальний фактор. Низький рівень медичного обслуговування, некомпетентність працівників даної сфери та їх зневажливе ставлення до пацієнтів. Якщо фобія викликана цим фактором, то проблема стає ще більш серйозною, адже людина не звертається за медичною допомогою, і затягує хвороба часом до незворотних процесів.
2. Психологічний фактор. Другий поширеною причиною фобії є залякування, коріння яких сягають у дитинство. Коли батьки намагаються виховувати дитину репліками на кшталт «Не будеш слухатися, тітка зробить тобі укол». Подібні висловлювання закріплюються на рівні підсвідомості і в дорослому віці стають чинником розвитку тривожних розладів.
3. Генетичний фактор. Вчені в області біології пов'язують страх уколів з генетичною пам'яттю. В її основі лежать побоювання перед укусами змій, плазунів та отруйних комах.

Дослідження, проведені психологами серед людей з трипанофобией, дозволили виявити наступні види такого розладу:

• страх безпосереднього проколювання шкіри голкою;
• страх шприців;
• страх попадання під шкіру бульбашок повітря;
• страх утворення синців і шишок на місці уколу;
• страх, що голка ламається в м'язі чи торкнеться кістка;
• страх зараження через голку ВІЛ-інфекцією, сифілісом та іншими інфекціями.

Трипанофобия – специфічний розлад. Як правило, лікування такої боязні виключає прийом антидепресантів або транквілізаторів. У рідкісних випадках призначають прийом гомеопатичних засобів з седативним ефектом.

Сучасна медицина рекомендує справлятися зі страхом перед ін'єкцією шляхом проведення таких практик, як заняття йогою, акупресурою, ушу.

При появі панічних атак, коли проведення ін'єкції необхідно, допоможуть поради психолога:

• не дивитися за діями медичного працівника;
• процедура буде менш болючою, якщо проводити ін'єкцію у положенні лежачи;
• важливо відволіктися через прослуховування улюбленої музики, можна просто вщипнути себе, тим самим перемістивши больовий центр;
• захопити з собою картинку зі страшним зображенням, і під час ін'єкції розглянути її більш детально;
• не забувати про почуття гумору, адже сміх – це прекрасне знеболювальний!

Неофобія не дає рости і розвиватися? Дізнайся, як позбутися страху всього нового.

Як допомогти дитині впоратися зі страхами? Читай тут.

Медики також наводять кілька рекомендацій, дотримання яких дозволить знизити ступінь інтенсивності страху:

1. Розповісти про свій страх. Щоб виключити панічний напад під час ін'єкції варто завчасно обговорити з лікарем свій страх. В цьому випадку є шанс, що він направить до більш придатного працівника. З останнім також варто обговорити свою проблему. Діалог допоможе зняти тривогу і налаштує на необхідну маніпуляцію.
2. Прийняти знеболювальний засіб. Безумовно, укол – це процедура з мінімальними значеннями хворобливості. Проте, людині з трипанофобией ця біль здається нестерпним. В такому разі застосовують місцеву анестезію.
3. Скористатися заспокійливими препаратами. Важливо пам'ятати, що можлива поява сонливості в результаті прийому седативних засобів, тому необхідно супровід людини на ін'єкцію.
4. Прийняти зручне положення під час ін'єкції. Найбільш відповідне положення – лежачи, ноги підняті. В цьому випадку знижується ризик втрати свідомості і інших симптомів страху.

Важливо вміти налаштувати себе на ін'єкцію, тоді і питання, як піти на укол без страху, вирішиться сам собою. Для цієї мети можна використовувати одну з технік:

1. Дихати повільно і глибоко. Важлива максимальна концентрація на процесі дихання. Таким шляхом можна домогтися нервового розслаблення і абстрагування від тривожної ситуації.
2. Розслаблення за допомогою рахунку. Подивитися в бік і повільно дорахувати до десяти, а потім назад.
3. Подумки промовляти, що цю процедуру проходять сотні й тисячі людей, в цьому немає нічого страшного і небезпечного.
4. Обчислити час процедури. В середньому для ін'єкції потрібно від 2 до 30 секунд, в залежності від властивостей введеного препарату. Дві секунди і людина знову повертається в безпечну зону!
5. Визначити нагороду. Сама ін'єкція – неприємна процедура, а от подякувати себе після процедури і побалувати якоюсь приємною дрібницею варто.
6. Оптимістичний настрій. Укол – це не страшно, страшно те, до чого може призвести його відсутність.

Різні люди по-різному проявляють свій страх перед уколами: хтось не вимовить ані звуку і буде терпіти до останнього, комусь складно стриматися і він плаче, кричить чи охає, хтось може втратити свідомість. Але, як правило, такі реакції пов'язані з невмінням володіти своїми емоціями.

Низький рівень самоконтролю заважає не тільки під час проведення медичних маніпуляцій, але і на всьому життєвому шляху. З цієї причини так важливо володіти собою навіть в неприємних ситуаціях!

Страх уколів у дітей

Тема дитячих страхів перед уколами буде актуальна завжди. Дитина, яка легко переносить медичні маніпуляції такого роду - рідкість. Тому у всі часи батьки будуть вдаватися до різного роду хитрощів, аби дітям ставили необхідні уколи.

Рекомендації для найбільш «м'якою» процедури для дитини:

• завчасно обговорити з дитиною похід в процедурний кабінет;
• не треба вдаватися до обману і говорити, що уколи – це не боляче;
• важливо пояснити причину, внаслідок якої доводиться ставити уколи;
• не можна залякувати дитину уколами та «злими медсестрами», які ставлять уколи неслухняним дітлахам;
• частіше грати з дитиною «в лікарню», розігруючи ролі пацієнта і медичного працівника.

У боротьбі зі страхами батьки схильні перегинати палицю, щоб ефект не вийшов протилежним, важливо знати деякі моменти:

• не варто ігнорувати страх дитини;
• агресивні випади неприпустимі;
• залучати почуття сорому словами «будь відважним» не можна: це призводить до формування заниженої самооцінки і втрати довіри до навколишнього світу;
• не мають сенсу різні відволікаючі від уколу маневри; дитина має право відчувати здоровий страх;
• можна трохи пожартувати, щоб знизити інтенсивність страху, але в міру, інакше тривожність буде тільки зростати.

Читай у статті про причини виникнення страху любити.

Як перемогти страх публічних виступів? Читати далі.

Страх замкнутого простору у дорослих: чим викорінювати? Дізнайся зі статті.

Досвід багатьох батьків свідчить про те, що діти здатні переростати свої страхи перед уколами. Обдумане і грамотно вибудуваний поведінка батьків дозволить подолати подібні труднощі легко і в короткі терміни.

Страхи переслідують людину протягом усього життя. А медичне втручання, навіть найшкідливіше, здатне викликати справжню паніку. Однак необхідність ін'єкцій, як в лікувальних, так і в профілактичних цілях, зростає з кожним роком. У зв'язку з цим так важливо навчитися контролювати свої страхи і справлятися з ними.

Відео: Порада від іспанських дослідників

Відео: Боїться дитина. Що робити батькам?