Методи навчання в педагогіці - класифікація, ігрові, практичні
Методи навчання в педагогіці призначені для передачі знань від учителя до учня. Для досягнення найкращих результатів в процесі виховання і навчання необхідною умовою є поєднання основних методів з нетрадиційними.
Методи навчання представляють собою процес взаємодії вчителя з учнями, результатом чого є передача і засвоєння знань, умінь і навичок, які передбачені змістом навчання.
Засоби навчання в педагогіці це – об'єкти, застосовувані вчителем у процесі засвоєння знань учнями. Іншими словами, це будь-які матеріали, які використовує педагог у процесі навчання і виховання.
Об'єкти, які виконують функцію навчання, поділяються на матеріальні (підручники, таблиці, ілюстрації) та ідеальні (знання і вміння вчителя і учнів).
Методи навчання в педагогіці
Сучасна педагогіка передбачає класифікацію методик навчання, виходячи з джерела отримання знань.
Основними є:
- словесний;
- практичний;
- наочний.
Досить популярними стали і нетрадиційні способи навчання, які передбачають внесення в процес значної частки творчості.
Словесний
Його основою є слово, а завдання вчителя – подати інформацію учням за допомогою слів. Словесний прийом є провідним у системі навчання, оскільки дозволяє передати великий обсяг інформації в мінімальний проміжок часу.
Словесний метод навчання включає: розповідь, лекція, пояснення, бесіду, дискусію, а також самостійну роботу з підручником.
На відміну від розповіді і лекції (монологічні методи), бесіда та дискусія (активні методи) передбачають включення учнів до обговорення матеріалу, що розвиває їх інтерес до пізнавального процесу.
Крім того, дискусія вчить прислухатися до чужої думки і об'єктивно оцінювати значення різних точок зору.
Робота з друкованими матеріалами націлена на розвиток в учнів уваги, пам'яті та логічного мислення. Також робота з підручником допомагає краще запам'ятати пройдений матеріал.
Практичний
Даний прийом передбачає активну практичну діяльність учнів. Практичні методи навчання можуть бути представлені у вигляді:
- вправ (виконання учнями розумових або практичних дій, метою яких є оволодіння певним навиком досконало);
- лабораторних і практичних робіт, під час яких учні вивчають які-небудь явища за допомогою устаткування або навчальних машин;
- дидактичних ігор – моделювання досліджуваних процесів або явищ.
Наочний
Передбачає застосування у процесі навчання наочних посібників або інших засобів, які відображають суть досліджуваних об'єктів, процесів або явищ.
Наочні засоби тісно пов'язані з чуттєвим сприйняттям матеріалу, завдяки чому засвоєння інформації відбувається в більш доступній для розуміння формі і надійно закріплюється в пам'яті учнів.
Наочні методи можна розділити на дві групи:
- Ілюстрації (малюнків, таблиць, карт);
- Демонстрації (до нього відноситься перегляд кінофільмів та проведення дослідів).
Останній вважається найбільш ефективним, оскільки має більш широкі можливості впливу на свідомість людини. Використання комп'ютера та сучасних технологій дозволяє впроваджувати все нові кошти в систему наочних методів.
Евристичний
Евристичний або частково-пошуковий метод навчання передбачає постановку вчителем якого-небудь питання і пошук учнями відповіді на нього. Таким чином, учні не отримують «готових» знань, але беруть активну участь в пошуку рішення, тим самим розвиваючи свої здібності до мислення.
Як змусити себе забути кохану дівчину? Відповіді тут.
Завдяки активній діяльності мозку і захопленості поставленим завданням учні отримують більш усвідомлені міцні знання.
Методи евристичного навчання включають в себе різні конкурси, дослідження, виробництва. Евристичні форми занять – це евристичний урок, олімпіади, інтелектуальні ігри, творчі захисту, інтерактивні форми навчання.
Проблемний
Під проблемним розуміють навчання, що протікає у формі вирішення поставлених проблемних ситуацій. Проблема повинна активувати розумові процеси учнів і спонукати їх до активного пошуку рішення.
Крім засвоєння знань, метод проблемного навчання дозволяє учням оволодіти способами їх отримання:
- пошукової практикою;
- навичками аналізу;
- самостійною дослідницькою діяльністю;
- компонуванням отриманої інформації.
Проблемне навчання передбачає використання нестандартних способів вирішення поставлених завдань, отже, розвиває творчі здібності учнів, вимагає від них прояву інтелектуальної, а також особистісної і соціальної активності.
Дослідний
Суть даного методу полягає в тому, що вчитель не повідомляє знання учням, вони повинні самі добути їх, в процесі активного дослідження поставленої проблеми.
Вчитель формує проблему, а учні її самостійно усвідомлюють, висувають гіпотезу, складають план по її перевірці і роблять висновки.
У підсумку отримані в ході пошуку знання відрізняються своєю глибиною, навчальний процес відбувається інтенсивно, а учні проявляють зацікавленість до поставленої проблеми.
На жаль, з-за великих витрат часу дослідний метод не може застосовуватися на уроках часто і повинен поєднуватися з іншими методами навчання.
Репродуктивний
Відповідно до цього методу, знання учням повідомляються вже в «готовому» вигляді, учитель пояснює їх. Для засвоєння знань вчитель дає завдання, які учні виконують за розглянутим раніше зразком.
Критерій засвоєння знань – здатність правильно відтворити. Багаторазове повторення матеріалу дозволяє учням засвоїти і запам'ятати його.
Головною перевагою репродуктивного методу є його практичність, але процес навчання не повинен грунтуватися виключно на ньому.
Пояснювально-ілюстративний
Даний метод є одним з найбільш економних методів навчання, а його ефективність перевірена багатовіковою практикою. Суть методу в тому, що вчитель підносить інформацію за допомогою комбінованих засобів: усного і друкованого слова, наочних і практичних матеріалів.
Учні сприймають інформацію і виконують дії, необхідні для її засвоєння – слухають, дивляться, читають, порівнюють з раніше пройденим матеріалом і запам'ятовують.
Пояснювально-ілюстративний метод широко використовується в системі дошкільної освіти.
Закріплення досліджуваного матеріалу
Пояснення вчителем матеріалу є початковою сходинкою навчання. Не менш важлива складова засвоєння знань учнями – подальша робота з засвоєння отриманої інформації, що включає в себе закріплення, запам'ятовування і осмислення викладеного на уроці матеріалу.
Основні прийоми закріплення матеріалу – це бесіда, опитування і робота з підручником;
- Бесіда включає відтворення (повторення) отриманої інформації.
- Відтворення може бути простим, резюмирующим і систематизуючих. Останні два види мають велике значення для розвитку мислення і уміння вникати в суть матеріалу.
- Робота з підручником дозволяє учням зупинити свою увагу на тих пунктах, які здалися особливо складними.
Крім репродуктивного закріплення дуже ефективний творчий метод. Він може включати різні практичні завдання, такі як пошук прикладів для підтвердження якої-небудь теорії в літературі і житті.
Ігрові методи в педагогіці також служать чудовою платформою для закріплення матеріалу: інтелектуальні або рольові ігри з великим успіхом застосовуються в навчальних закладах.
Самостійна робота учнів по засвоєнню пройденого
Досвідчені педагоги вважають, що тільки самостійна робота учнів сприяє глибокому оволодінню знаннями і розвитку мислення. Для самостійної роботи вчитель дає завдання, але сам не бере активної участі в процесі засвоєння учнями матеріалу.
Основні методи самостійного засвоєння матеріалу:
- робота з підручником (вдумливе вивчення і осмислення матеріалу);
- тренувальні вправи (наприклад, рішення математичних завдань або запам'ятовування історичних даних);
- лабораторні заняття.
Обов'язковою умовою підготовки учнів до роботи по самостійному засвоєнню матеріалу є проведення вчителем ґрунтовного роз'яснення. Вчителю необхідно переконатися в тому, що матеріал всім зрозумілий і не викликає особливих труднощів.
Як завести хлопця розмовою? Читай далі.
Як веде себе закоханий чоловік на відстані? Дізнайся зі статті.
Також завдання не повинні бути занадто складними, щоб в учнів не з'явилося відчуття, що вони не здатні впоратися з поставленим завданням.
Перевірка і оцінка знань
Важливим компонентом навчання є регулярна перевірка і оцінка знань протягом усього навчального року. Так вчитель може оцінити ступінь засвоєння матеріалу учнями, і в разі необхідності скоригувати хід навчального процесу.
Основні методи перевірки та оцінки:
- поточна (в ході навчальних занять);
- четвертня (за підсумками навчальної чверті);
- річна (за підсумками року);
- перевідні та випускні іспити.
Поточна перевірка може проводитися у формі спостереження за учнями, і у вигляді усної – індивідуального, фронтального або ущільненого, і письмового опитування.
Також до методів перевірки знань відноситься проведення контрольних робіт, оцінка домашнього завдання і сучасні форми відстеження, наприклад, програмований контроль – перевірка знань за допомогою завдань з кількома варіантами відповіді.
Всі перераховані засоби навчання практикуються як загальною системою освіти, так і спеціальною педагогікою, однією з головних галузей якої є корекційна педагогіка, розробляє основи освітнього процесу для дітей з відхиленнями у розвитку.
Сімейна педагогіка також радить батькам, вдаючись до методів навчання дітей, використовувати не один-два прийоми, а включати в процес виховання і навчання якомога більше різних методів і засобів.
Відео: У чому полягають інноваційні методики викладання
